Страницы

четверг, 17 октября 2013 г.

Віртуальний вихідний

Сьогодні натрапила в неті на ось таку чудову картинку, і просто не змогла пройти повз неї – не знаю, хто автор, але сюжет в найдрібніших деталях відображає моє бачення одного з ідеальних вихідних! Не тих, галасливих і насичених емоціями, які ми проводимо з сім’єю, хоча такі дні я теж обожнюю. Ні, я маю на увазі своєрідний «день психологічного перезавантаження», який іноді буває необхідний кожному з нас.
На цьому фото є все, що я люблю – золота і безмежно красива осінь, спокійна вода, що заворожує своєю загадкою, певна частка самотності, яка іноді теж не завадить (особливо мамі в декреті), і головне – книги! А ще – елемент недосказаності, коли ви самі можете «доуявити» невистачаючі деталі. Я, наприклад, «бачу» позаду лавки ще і невеличкий столик з теплим напоєм (глінтвейн або кавуся – на вибір по настрою), а ще, десь у межах досяжності – теплий і м’якенький плед, який врятує від холоду… Так би і залишилася тут на цілий день…
Ну, якщо не в реальному житті, то хоч у віртуальному влаштую собі відпочинок!
P.S. Знов мене накрила ностальгія )))
----------
Сегодня наткнулась в нете на вот такую чудесную картинку, и просто не смогла пройти мимо нее – не знаю, кто автор, но сюжет в мельчайших деталях отражает мое видение одного из идеальных выходных! Не тех, шумных и насыщенных эмоциями, которые мы проводим с семьей, хотя такие дни я тоже обожаю. Нет, я имею в виду своеобразный «день психологической перезагрузки», который иногда бывает необходим каждому из нас.
На этом фото есть все, что я люблю – золотая и безгранично красивая осень, спокойная вода, что завораживает своей загадкой, некая доля одиночества, которая иногда тоже не помешает (особенно маме в декрете), и главное – книги! А еще – элемент недосказанности, когда вы сами можете «допредставить» недостающие детали. Я, например, «вижу» позади давки еще и небольшой столик с теплым напитком (глинтвейн или кофеек – на выбор по настроению), а еще, где-то в пределах досягаемости – теплый и мягонький плед, который спасет от холода… Так бы и осталась здесь на целый день
Ну, если не в реальной жизни, так хотя бы в виртуальной устрою себе отдых!

P.S. Опять меня накрыла ностальгия )))


7 комментариев:

  1. Фотография действительно красивая и успокаивающая. С книгой, на лавочке возле водоема...мечта!

    ОтветитьУдалить
  2. Це в твоєму стилі... Однозначно. Супер!!!!!!!!!!!

    ОтветитьУдалить
  3. Це і в моєму стилі, один-в-один. Дякую, Назаріє, я так і зависла біля цієї знимки. І слова ти підібрала такі,як я це відчуваю: кава, плед, осінній і обов'язково сонячний день, книжка, шурхіт листя, плескіт хвильок... Ну ось, уже і в мене ностальгія. )))
    Назаріє, а у тебе від чого ностальгія? Тобі ще рано! )))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. А хіба вік грає роль? Я пам'ятаю, як ще в школі на мене нападали "ностальгічні приступи" - і не в плані спогадів за чимось втраченим, а просто такий специфічний настрій, який особисто у мене буває тільки восени. Просто думаєш про життя з ноткою легенького, навіть приємного суму - може, це має якусь іншу назву?

      Удалить