Сьогодні натрапила в неті на ось таку чудову картинку, і просто не змогла
пройти повз неї – не знаю, хто автор, але сюжет в найдрібніших деталях
відображає моє бачення одного з ідеальних вихідних! Не тих, галасливих і
насичених емоціями, які ми проводимо з сім’єю, хоча такі дні я теж
обожнюю. Ні, я маю на увазі своєрідний «день
психологічного перезавантаження», який іноді буває необхідний кожному з нас.
На цьому фото є все, що я люблю – золота і безмежно красива осінь, спокійна
вода, що заворожує своєю загадкою, певна частка самотності, яка іноді теж не
завадить (особливо мамі в декреті), і головне – книги! А ще – елемент
недосказаності, коли ви самі можете «доуявити» невистачаючі деталі. Я,
наприклад, «бачу» позаду лавки ще і невеличкий столик з теплим напоєм
(глінтвейн або кавуся – на вибір по настрою), а ще, десь у межах досяжності –
теплий і м’якенький плед, який врятує від холоду… Так би і
залишилася тут на цілий день…
Ну, якщо не в реальному житті, то хоч у віртуальному влаштую собі
відпочинок!
P.S. Знов мене накрила ностальгія )))
----------
Сегодня наткнулась в нете на вот такую
чудесную картинку, и просто не смогла пройти мимо нее – не знаю, кто автор, но
сюжет в мельчайших деталях отражает мое видение одного из идеальных выходных!
Не тех, шумных и насыщенных эмоциями, которые мы проводим с семьей, хотя такие
дни я тоже обожаю. Нет, я имею в виду своеобразный «день психологической
перезагрузки», который иногда бывает необходим каждому из нас.
На этом фото есть все, что я люблю – золотая
и безгранично красивая осень, спокойная вода, что завораживает своей загадкой,
некая доля одиночества, которая иногда тоже не помешает (особенно маме в
декрете), и главное – книги! А еще – элемент недосказанности, когда вы сами
можете «допредставить» недостающие детали. Я, например, «вижу» позади давки еще
и небольшой столик с теплым напитком (глинтвейн или кофеек – на выбор по
настроению), а еще, где-то в пределах досягаемости – теплый и мягонький плед,
который спасет от холода… Так бы и осталась здесь на целый день…
Ну,
если не в реальной жизни, так хотя бы в виртуальной устрою себе
отдых!
P.S. Опять меня накрыла ностальгия )))
Фотография действительно красивая и успокаивающая. С книгой, на лавочке возле водоема...мечта!
ОтветитьУдалитьВот-вот, и я о том же!
УдалитьЦе в твоєму стилі... Однозначно. Супер!!!!!!!!!!!
ОтветитьУдалитьХто-хто, а ти мій стиль точно знаєш! )))
УдалитьЦе і в моєму стилі, один-в-один. Дякую, Назаріє, я так і зависла біля цієї знимки. І слова ти підібрала такі,як я це відчуваю: кава, плед, осінній і обов'язково сонячний день, книжка, шурхіт листя, плескіт хвильок... Ну ось, уже і в мене ностальгія. )))
ОтветитьУдалитьНазаріє, а у тебе від чого ностальгія? Тобі ще рано! )))
А хіба вік грає роль? Я пам'ятаю, як ще в школі на мене нападали "ностальгічні приступи" - і не в плані спогадів за чимось втраченим, а просто такий специфічний настрій, який особисто у мене буває тільки восени. Просто думаєш про життя з ноткою легенького, навіть приємного суму - може, це має якусь іншу назву?
УдалитьТреба подумати... :-))
Удалить