четверг, 28 мая 2015 г.

Високий Замок

Серед моїх знайомих, мабуть, не знайдеться людини, яка б свого часу не побувала в знаменитому львівському парку «Високий Замок», а от мені потрапити туди раніше ніяк не вдавалося – то погода погана, то обставини не сприяють, то ще щось… І це при тому, що в самому Львові я буваю не так вже і рідко! Ось чому, як тільки трапилась нагода, ми з сім’єю вирішили надолужити згаяне і відвідали нарешті цей затишний парк. Тож віднедавна Високий Замок поповнив і наш особистий туристичний список ))


воскресенье, 17 мая 2015 г.

Для сонячного настрою!


Я, мабуть, не перша і далеко не остання, хто перебуває в справжньому захваті від краси квітучих навесні плантацій ріпака! Рослина, здавалось би, простенька і без претензій на розкіш, але це якщо розглядати окремо взяту гілочку. А ось якщо ви їдете в авто, а у вікні – яскраво-жовті безкраї поля, що так красиво контрастують із синім небом, зеленими лісами і чорною ріллею, то стає зрозумілим ваше бажання тут же забути, куди і навіщо ви їдете, зупинити шофера (який, у моєму випадку, вже давно до такого звик), вийти з машини з камерою в руках і фотографувати, фотографувати, фотографувати… Одним словом, естети мене зрозуміють )))

четверг, 14 мая 2015 г.

Перша вишиванка до першого причастя!

Здійснилось! Минулої неділі у нашій сім’ї відбулася важлива подія: синочок Назарчик пішов до свого першого причастя. День був поважний і святковий, тому і про відповідний одяг слід було подбати заздалегідь. Соромно признатися, але серед тієї безлічі картин, серветок і рушників, які я встигла навишивати за своє життя, досі не було жодної вишиванки! Тож задля першого причастя було вирішено вишити і першу сорочку )))

понедельник, 11 мая 2015 г.

Юлія Смаль. Теплі історії з корицею

Моє знайомство з «Теплими історіями» розпочалося з книг Надійки Гербіш і збірки «Про дива, коханих і рідних», які, можна сказати, відкрили для мене новий жанр в літературі – такі собі художні замальовки з обов’язковим хепі-ендом. Кілька наступних книг цієї серії я пропустила, а от коли побачила надзвичайно затишну і «смачну» обкладинку «Теплих історій з корицею» від Юлії Смаль, то не змогла втриматися – придбала книжечку і приготувалася відпочити за легким і приємним чтивом, але… На жаль, мушу визнати, що в даному випадку гарна обкладинка не виправдала моїх сподівань – зміст повісті зовсім мене не зачепив.   
Ні в якому разі не хочу образити авторку книжки – людина, яка пише і видає романи з трьома малими дітьми на руках, уже заслуговує на повагу. Та й стиль викладу в книзі досить непоганий – часом траплялися дуже навіть гарні описи природи чи внутрішніх станів душі персонажів повісті. Але особисто мені, як читачу, цього, все-таки, замало.  
Якихось карколомних подій чи поворотів долі в книзі немає – вона, скоріше, нагадує особистий щоденник письменниці, перемежаний де-не-де вигаданими й невигаданими історіями з життя її подруг чи просто знайомих. Трішки про дітей, трішки про ідеального чоловіка, краплина спогадів про минуле – але нічого такого, що можна було б переказати, бо просто не запам’ятовується. Таке враження, що авторка просто любить писати, а про що – все рівно, головне, щоб було красиво ))) Ну і з корицею вийшов перебір – я розумію, що зміст повинен відповідати назві, але згадування цієї приправи усюди, де можна і не можна, виглядало трішки нав’язливим.
Коротше, книгу я читала довго (що вже є яскравим показником), враження такі собі, тому рекомендувати її вам не буду. Ну хіба що ви ду-у-уже любите корицю і трохи відірвані від реальності історії )))    



пятница, 8 мая 2015 г.

І знову нагорода!

Чим більше часу я проводжу в блогосвіті, тим частіше зустрічаю там різного роду ігри і марафони, де потрібно дати відповідь на запитання про себе і передати естафету іншим дівчатам. Знаю, що багато хто ставиться до цієї розваги несерйозно і не приймає подібних викликів, але особисто я вважаю, що справа ця потрібна і важлива, адже якщо вам передають так звану «блого-нагороду», значить ви цікаві людям, а це завжди приємно!