І знову нагорода!

Чим більше часу я проводжу в блогосвіті, тим частіше зустрічаю там різного роду ігри і марафони, де потрібно дати відповідь на запитання про себе і передати естафету іншим дівчатам. Знаю, що багато хто ставиться до цієї розваги несерйозно і не приймає подібних викликів, але особисто я вважаю, що справа ця потрібна і важлива, адже якщо вам передають так звану «блого-нагороду», значить ви цікаві людям, а це завжди приємно!

Ми з моїм «Калейдоскопчиком…» уже кілька разів брали участь у подібних забавах –  подробиці можна почитати тут, тут і тут. Але нещодавно мене знову обдарували нагородкою, тож я не могла відмовити такій цікавій, щирій і позитивній дівчині, як Наталя! Суть гри проста: відповісти на 11 заданих запитань, придумати свої і передати нагороду далі. Щоправда, я вирішила трішки змінити правила – на запитання відповім обов’язково, але запрошувати інших дівчат, мабуть, не буду – всіх, кого я знаю, я в цю гру вже задіювала, або вони були там задіяні без мене ))) Наталочко, сподіваюсь, ти не образишся!

Отже, не буду тягнути кота за хвіст – відповідаю на запитання:

1.       Що надихнуло на створення вашого блогу?

Яскраві блоги інших дівчат, а також можливість створити свій власний упорядкований архів думок і вражень, проілюстрований гарними фотографіями!

2.       Звідки саме ви родом та що цікавого є у вашому місті?

Я народилася і живу у прекрасному місті Тернополі. Що у нас цікавого? Затишні зелені парки, розлитий прямо посеред міста ставочок із острівцем Закоханих, чудова набережна з нашими власними «Єлисейськими полями», цікаві пам’ятники, унікальний тристоронній годинник в центрі, безліч красивих церков найрізноманітніших конфесій (в одній з них, до речі, щороку встановлюють найрозкішнішу в Україні різдвяну шопку)… А ще є вулиця Валова з її кав’ярнями і магазинчиками, оригінальні заклади харчування з фантастичними інтер’єрами, і найголовніше – у нас живуть привітні і хороші люди! Приїжджайте і переконаєтесь самі!

3.       Чи подорожували ви світом і що найбільше вас вразило? Якщо ні, то де були в межах України і що запам’яталось?

За кордоном, на жаль, я бувала не так вже й багато разів: Росія, Угорщина, Туреччина, Польща – ось і весь список. А по Україні подорожувати дуже люблю, була на Чорному й Азовському морях, але найбільше подобаються Карпати – це моя любов на все життя!

4.       Що вас надихає в житті?

Краса у всіх її проявах – це може бути незвичайний колір, що милує око, якась цікава дрібничка, зроблена чиїмись талановитими руками, влучно сказана фраза, що відображає стан душі… Інколи на нові «подвиги» можуть надихнути успіхи інших людей – їх я завжди сприймаю як поштовх до власних дій. А ще мене надихають мої діти – хочеться робити для них щось приємне )))

5.       Враження від останнього переглянутого фільму і що це була за стрічка?

Останнє, що  я подивилася – як не дивно, телесеріал з Лізою Боярською в головній ролі! Взагалі-то, я не маю часу надовго зависати перед телевізором, але саме цей телефільм мені порадила переглянути моя мама, яка була під сильним враженням від нього, а обсудити деталі не було з ким! Тому я просто повинна була терміново ввестися в курс справи, і не пошкодувала – фільм дійсно захоплює незвичайними поворотами подій. Називається «Долгий путь домой», є в інтернеті – подивіться і ви!

Ще фільми, які останнім часом справили на мене враження: «Ex Machina» – про непередбачуваність штучного інтелекту, і «Глушина» («Backcountry») – про парочку туристів, які заблукали в великому лісі.

6.       Три найкращі риси вашого характеру?

Ой, я зараз як почну, то трьома найкращими рисами справа не обмежиться! Та жартую, жартую ))) А якщо серйозно, то це, мабуть, відповідальність, чесність і співчутливість.

7.       Хто ви по професії і чи реалізовані ви у ній?

Ха-ха! Я бухгалтер і юрист в одному флаконі, але зовсім не реалізована у цих сферах! Зараз займаюся тим, що справді до душі – працюю над книгами по вишивці, пишу вірші, намагаюся займатися творчістю… ну і веду свій блог!

8.       Який найбільш пам’ятний спогад вашого дитинства?

Перше, що згадалося – як мене, ще зовсім маленьку, веде в ляльковий театр дідусь, або як бабуся годує білим хлібом з маслом і варенням… А ще – як я біжу по пшеничному полю з голими ногами, і колоски боляче дряпають шкіру (це стало одночасно й одним із перших розчарувань – я ж уявляла собі таку пробіжку як щось піднесено-романтичне). Ще пам’ятаю, як ми з двоюрідною сестрою билися за відрізки тканин, з яких потім шили одяг для наших пупсиків )))

9.       Як рідні сприймають ваші захоплення?

Та нормально, вже звикли ))) Навіть трішки пишаються мною деколи!

10.   Що може викликати посмішку на вашому обличчі?

Дитячі витівки, маленькі кошенята, рідні люди – тут все як у всіх, нічого оригінального )

11.   Що би ви собі побажали на майбутнє?

Це крім мільйона мрій, які ще тільки мають збутися? ))) Мабуть, не втрачати оптимізму і життєрадісності – в наші непрості часи вони так нам потрібні…

Ну що ж, сподіваюся, вам було цікаво! Ще раз дякую Наталі за нагороду – це й справді непоганий спосіб поближче познайомитися з віртуальними подругами. І, щоб закріпити знайомство візуальною картинкою, покажу кілька своїх фотографій – це була фотосесія для Синьої книжки, результат якої мені дуже сподобався )))