понедельник, 30 сентября 2013 г.

Квітковий настрій

А просто так! Декілька садово-городніх експромтів із мого минулорічного фотоархіву )))
----------
А просто так! Несколько садово-огородных экспромтов из моего прошлогоднего фотоархива )))


воскресенье, 29 сентября 2013 г.

Маленьке затишне містечко

Ви помічали, що невеличкі провінційні міста мають свою особливу чарівливість, не притаманну великим і шумним мегаполісам? Тернополю, звичайно, до мегаполіса ще далеко, але навіть він інколи буває занадто метушливим, тому для мене будь-яка поїздка в спокійний районний центр – це чудова можливість перевести подих і провести час в уповільненому ритмі.
Сьогодні я побувала в Монастириську, який для мене є особливим місцем – тут живуть мої родичі, сюди мене привозили батьки на літні канікули, і саме тут залишилося чимало моїх дитячих спогадів. Тому ділюся з вами кількома кадрами з моєї прогулянки цим затишним і гостинним містечком.
Монастириськ мальовничо розкинувся на горбистій місцевості, тому, піднявшись в один із його «верхніх» районів, можна побачити все місто з висоти:
----------
Вы замечали, что у небольших провинциальных городков есть особенное очарование, не свойственное большим и шумным мегаполисам? Тернополю, конечно, до мегаполиса еще далеко, но даже он иногда бывает слишком суетливым, поэтому для меня любая поездка в спокойный районный центр – это чудесная возможность перевести дух и провести время в замедленном темпе.
Сегодня я была в Монастыриске, который для меня является особенным местом – здесь живут мои родственники, сюда меня привозили родители на летние каникулы, и именно тут осталось немало моих детских воспоминаний. Поэтому делюсь с вами несколькими кадрами из моей прогулки по этому уютному и гостеприимному городку.
Монастыриск живописно раскинулся на холмистой местности, поэтому, поднявшись в один из его «верхних» районов, можно увидеть весь город с высоты:


четверг, 26 сентября 2013 г.

За чотири моря

За вікном – холодний вітер і похмуре небо, а в душі ще живе літо, і час від часу виринають теплі спогади про відпустку… На язиці чомусь крутиться мотивчик старої попсової пісеньки «За четыре моря», і він же ж навіяв мені тему для наступного посту: якось несподівано я зрозуміла, що за своє життя якраз на чотирьох морях я і побувала!
Задумано – зроблено! Підняла свій старий архів фотографій і представляю вам «морську» підбірку картинок, на яких видно, що вони, моря, зовсім різні і несхожі… Одночасно можете прослідкувати і мою еволюцію як фотографа )))

Отже – 2008 рік, Чорне море!
Тоді я ще не так маніакально, як тепер, фотографувала навколишню красу, тому з тієї поїздки в мене збереглося лише кілька достойних кадрів. Діло було в Одесі, на Морському вокзалі, і море в мене вийшло, так би мовити, з легким промисловим відтінком. На ці фотки буквально сам напросився описаний мною тут ефект «tilt-shift»!
----------
За окном – холодный ветер и хмурое небо, а в душе еще живет лето, и время от времени всплывают теплые воспоминания об отпуске… На языке почему-то вертится мотивчик старой попсовой песенки «За четыре моря», и он же навеял мне тему для следующего поста: как-то неожиданно я поняла, что за свою жизнь как раз на четырех морях я и побывала!
Задумано – сделано! Подняла свой старый архив фотографий и представляю вам «морскую» подборку картинок, на которых видно, что они, моря, совсем разные и непохожие… Заодно можете проследить и мою эволюцию как фотографа )))

Итак – 2008 год, Черное море!
Тогда я еще не так маниакально, как сейчас, фотографировала окружающую красоту, поэтому с той поездки у меня сохранилось всего несколько достойных кадров. Дело было в Одессе, на Морском вокзале, и море у меня получилось, так сказать, с легким промышленным оттенком. На эти фотки буквально сам напросился описанный мной здесь эффект  «tilt-shift»!



понедельник, 23 сентября 2013 г.

Ефект мініатюри на фото

Ніколи не вважала себе професіональним фотографом, але справу цю люблю і фотоапарат часто тягаю з собою ))) Особливо мені подобається гратися з різноманітними  ефектами, яких тепер в спеціальних програмках просто безліч – гуляй, душа, не стримуйся, фантазія! Остання фото-фішка, що запала мені в душу – новомодний ефект мініатюри, або «tilt-shift». Він дозволяє створити на фотографії ілюзію іграшкового світу, коли реальні предмети здаються маленькими, ніби знятими крупним планом. Дивиться дуже цікаво!
----------
Никогда не считала себя профессиональным фотографом, но дело это люблю и фотоаппарат часто таскаю с собой ))) Особенно мне нравится играть с разнообразными эффектами, которых теперь в специальных программках просто бесчисленное множество – гуляй, душа, не сдерживайся, фантазия! Последняя фото-фишка, запавшая мне в душу – новомодный эффект миниатюры, или «tilt-shift». Он дает возможность создать на фотографии иллюзию игрушечного мира, когда реальные предметы кажутся маленькими, как будто снятыми крупным планом. Смотрится очень интересно!

Порівняйте: ось справжня макрозйомка – центральний об’єкт (виноград) чіткий, а все інше – розмите.
----------
Сравните: вот настоящая макросъемка – центральный объект (виноград) четкий, все остальное – размытое.


пятница, 20 сентября 2013 г.

Вересневий гідропарк

Як я люблю ностальгічний вересень! Мені здається, що ніякий інший місяць не дарує нам такого синього неба с присмаком прохолоди, і більше ні в яку іншу пору ми не маємо можливості міксувати ще по-літньому легкий одяг з теплими і комфортними речами.
----------
Как я люблю ностальгический сентябрь! Мне кажется, что никакой другой месяц не дарит нам такого синего неба с привкусом прохлады, и больше ни в какое другое время мы не имеем возможности миксовать еще по-летнему легкую одежду с теплыми и комфортными вещами.


среда, 18 сентября 2013 г.

Гардеробне запитання

Новий модний сезон вже вступив у свої права, а я все ніяк не можу примусити себе зробити ревізію в своїй шафі: сховати «літнє», дістати «осіннє», позбутися непотрібного і закупити нове. Не буду детально зупинятися на придбанні обновок – цю справу, думаю, полюбляють усі, без виключення, жінки! Та і відповідних порад щодо цього в Інтернеті вистачає. А ось інше питання, яке мене цікавить вже давно і періодично спливає на поверхню, хочу винести на порядок денний ))
----------
Новый модный сезон уже вступил в свои права, а я все никак не могу заставить себя сделать ревизию у себя в шкафу: спрятать "летнее", достать "осеннее", избавиться от ненужного и прикупить новое. Не буду подробно останавливаться на приобретении обновок - это дело, думаю, любят все, без исключения, женщины! Да и соответствующих советов на эту тему в Интернете хватает. А вот другой вопрос, который меня интересует уже давно и периодически всплывает на поверхность, хочу вынести на повестку дня ))


вторник, 17 сентября 2013 г.

Ода каві…

Ви любите каву? Не просто надаєте їй перевагу, коли вам пропонують гарячі напої в гостях чи в ресторані, а дійсно любите, не уявляючи без неї жодного свого дня?
Я – так! Для мене поняття «випити кави» означає на просто спожити гарячу рідину, а цілий ритуал, що обіцяє приємний аромат, вишуканий смак і хвилинку спокою (наскільки це вдається в моєму домашньому «армагедоні»). Моя сьогоднішня кава мала такий вигляд:
----------
Вы любите кофе? Не просто предпочитаете его, когда вам предлагают горячие напитки в гостях или в ресторане, а действительно любите, не представляя без него ни одного своего дня?
Я – да! Для меня понятие «выпить кофе» значит не просто употребить горячую жидкость, а целый ритуал, который обещает приятный аромат, изысканный вкус и минутку покоя (насколько это удается в моем домашнем «армагедоне»). Сегодня мой кофе выглядел так: 


воскресенье, 15 сентября 2013 г.

Я люблю тебе, Тернопіль…

Не буду оригінальною: я обожнюю своє рідне місто! Та і як не любити його затишні вулиці, зелені сквери, фонтани і, головне, людей, привітніших за яких я не зустрічала більше ніде! Ну добре, добре – якщо бути чесною, то інколи серед своїх щоденних проблем деякі мешканці нашого міста можуть виглядати доволі суворо, але я все одно впевнена, що моє місто – найкраще, як і люди, що живуть у ньому!
Сьогодні хочу представити вам, так би мовити, «римоване» бачення Тернополя однією дуже творчою людиною, яка пише вірші не так вже і часто, але якщо вже напише, то це буде шедевр. Відкрию секрет, що по сумісництву ця поетеса – моя мама, Людмила Криницька. Читаємо і насолоджуємось!  

А ви б у місто закохались?
Та так, щоби у нім зостались?
Не заперечуйте, не треба….
У цьому місті – світле небо!
Над озером веселка грає,
І без вина душа співає…
А церкви – їх митець творив!
Святу дорогу залишив…
У парках зловиш насолоду,
Там лебедів побачиш вроду…
Тернопіль «файним» називають,
В піснях та віршах прославляють,
Художники в картинах бачать,
Історію малюють…Значить,
Побачити самому треба
Такі несхожі і відкриті,
Дощем та сонечком омиті,
Ці вулиці, і площу Театральну,
І всіх людей, таких реальних…
Гуляйте, радуйтесь, пишайтесь,
І, безперечно, закохайтесь!


четверг, 12 сентября 2013 г.

«Вілла Квітка»: розкішний відпочинок в серці Карпат

В попередньому пості я згадувала про Карпати – моє улюблене місце відпочинку, де я завжди «підзаряджаюся» позитивною енергетикою. На жаль, найближчим часом мені поїхати туди не вдасться, тому я вирішила переглянути свої фото із Закарпаття кількарічної давнини і знову, нехай лише подумки, але перенестись у ті чудові місця.


вторник, 10 сентября 2013 г.

Привіт, осінь…

Перші дні вересня вже несуть свою прохолоду, а в повітрі відчувається осіння ностальгія. Як співав наш земляк Віктор Павлік: «Іще два тижні, і запалає…»
На ліричний настрій мене спровокував випадково знайдений в Інтернеті вірш, що ідеально відобразив моє бачення цієї пори року:

Зібравши в кошик зорепади,
У глечик сонячне тепло,
Через оливкові левади
Русяве літо побрело.
Іще на згадку запалило
Лампадки яблук золотих.
Курилось осені кадило
Між кедрів темних і густих.
Легкий посріблений серпанок
Осяяв вересня чоло,
У тишу приспаних альтанок
Сухого листя намело.
І на грибній пахучій юшці
Настояв ліс легкий ефір,
Дріма на ситцевій подушці
Медове сонце поміж гір.
І вже змирилася природа
З осіннім шепотом журним,
Та досі сниться літня врода
Вагітним яблунькам рясним.


Автор цього шедевру – Наталя Данилюк. Дійсно талановита дівчина, раз змогла так точно описати цю чудову пору! Уявляю осінні гори, різнокольоровий ліс, і розумію, що хочу в Карпати…


Креатив по-Тернопільськи: японський сад на Східному

Нещодавно на святкуванні приємної сімейної події мені довелось побувати в одному з ресторанів нашого рідного Тернополя – «Арт-Авеню». Про сам ресторан розказувати не буду – думаю, що кожен з вас там вже бував, і міг сам оцінити тамтешні інтер’єр, кухню і якість обслуговування.
Мою ж увагу привернув міні-японський сад, який віднедавна розташувався на в’їзді до цього закладу – вміють, все-таки, наші люди творчо підійти до вирішення господарських питань!


воскресенье, 8 сентября 2013 г.

Місце гарного настрою – відпочинковий комплекс «Перевесло»

Не знаю, як у вас, а в мене часто буває так, що очікувані враження від запланованої подорожі несподівано доповнюються приємними сюрпризами – щось типу додаткового бонуса за старання ))) Так сталося і на цей раз – по дорозі в Кам’янець-Подільський, про який я писала в попередньому пості, мою увагу привернула вивіска в невеликому містечку Оринін, яка запрошувала відпочити у розважальному комплексі «Перевесло».


четверг, 5 сентября 2013 г.

«Квітка на камені» – місто родом із Середньовіччя

Старовинний Кам’янець-Подільський – місто з особливою атмосферою, саме повітря якого, здається, ще досі утримує в собі відголоски прадавніх легенд. Це справжня туристична Мекка нашої країни, адже головна його цінність і гордість – офіційно визнана одним із семи чудес України Стара Фортеця – щорічно приваблює до себе сотні тисяч поціновувачів історичної естетики.
Знайомство із найцікавішою частиною Кам’янця-Подільського так званим «Старим містом» – найкраще розпочинати із прогулянки старовинними, вимощеними бруківкою вуличками. Не лінуйтеся трішки пройтися пішки, адже автомобіль, хоч і доставить вас до місця призначення набагато швидше, проте позбавить багатьох переваг, однією з яких є можливість проникнутися справжнім духом міста.