пятница, 20 сентября 2013 г.

Вересневий гідропарк

Як я люблю ностальгічний вересень! Мені здається, що ніякий інший місяць не дарує нам такого синього неба с присмаком прохолоди, і більше ні в яку іншу пору ми не маємо можливості міксувати ще по-літньому легкий одяг з теплими і комфортними речами.
----------
Как я люблю ностальгический сентябрь! Мне кажется, что никакой другой месяц не дарит нам такого синего неба с привкусом прохлады, и больше ни в какое другое время мы не имеем возможности миксовать еще по-летнему легкую одежду с теплыми и комфортными вещами.


На жаль, цього року ніхто з нас вдосталь не насолодився «бабиним літом» – осінь почалася із холодів. Проте кілька погожих днів, все-таки, було, і в один із них я вирішила не втрачати можливості пофотографувати наш тернопільський парк «Топільче», який завжди заворожував мене красою своїх затишних куточків.
----------
К сожалению, в этом году никто из нас вдоволь не насладился «бабьим летом» - осень началась с холодов. Но несколько погожих дней, все-таки, было, и в один из них я решила не упускать возможности пофотографировать наш тернопольский парк «Топильче», который всегда завораживал меня красотой своих уютных уголков.



Осінь ще не встигла позолотити верхівки дерев, і по-літньому соковита зелень продовжує радувати перехожих. Давненько я не гуляла в гідропарку – за останні кілька місяців він встиг поповнитися новими дерев’яними скульптурами. Деякі з них трохи смішні, як, наприклад, оцей дядько з очима кольору блакиті, що зачудовано дивиться у далечінь )))
----------
Осень еще не успела позолотить верхушки деревьев, и по-летнему сочная зелень продолжает радовать прохожих. Давненько я не гуляла в гидропарке – за последние несколько месяцев он успел пополниться новыми деревянными скульптурами. Некоторые из них немного смешные, как, например, этот дядька с глазами цвета лазури, что удивленно смотрит вдаль )))



В зоокуточку все по-старому: поні щипають травичку, лебеді чистять пір’ячко, зате на даху одного з господарських будиночків завівся свій «смотрящій»:
----------
В зооуголке все по-старому: пони щиплют травку, лебеди чистят перышки, зато на крыше одного из хозяйственных домиков завелся свой «смотрящий»:





Вдалося зблизька сфотографувати голуба, який, хоч і не лебідь, але теж досить фотогенічний!
----------
Удалось вблизи сфотографировать голубя, который, хоть и не лебедь, но тоже довольно фотогеничный!



Ну і дві качечки наостанок:
----------
Ну и две уточки напоследок:



Гуляючи парком, набрела на «космодром» - як же його занедбали за останні роки! А шкода – пам’ятаю, в дитинстві ми всі любили залізати всередину ракет і уявляти себе космонавтами! А тепер НЛО вже не те…
----------
Гуляя по парку, набрела на «космодром» - как же его забросили за последние годы! А жаль – помню, в детстве мы все любили залезать внутрь ракет и представлять себя космонавтами! А теперь НЛО уже не то…



Катамарани теж пустують – вишикувались рядочком в очікуванні сонячних днів, які наступлять тепер не скоро…
----------
Катамараны тоже пустуют – выстроились в ряд в ожидании солнечных дней, которые наступят теперь не скоро…



І все-таки, я люблю осінь, нехай вона і має трішечки сумний відтінок. Зате як красиво!
----------

И все-таки, я люблю осень, пусть она и носит немножечко грустный оттенок. Зато как красиво!



3 комментария:

  1. Справжня казка!!!! Який гарний осінній парк!!!

    ОтветитьУдалить
  2. Чудово! І Тернопіль теж чудовий. :-) А наш Львів не має водойми, нажаль...

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Зате Львів має неповторну європейську атмосферу. Давно збираюся до вас у гості, може, на наступному тижні мені це вдасться!

      Удалить