воскресенье, 15 сентября 2013 г.

Я люблю тебе, Тернопіль…

Не буду оригінальною: я обожнюю своє рідне місто! Та і як не любити його затишні вулиці, зелені сквери, фонтани і, головне, людей, привітніших за яких я не зустрічала більше ніде! Ну добре, добре – якщо бути чесною, то інколи серед своїх щоденних проблем деякі мешканці нашого міста можуть виглядати доволі суворо, але я все одно впевнена, що моє місто – найкраще, як і люди, що живуть у ньому!
Сьогодні хочу представити вам, так би мовити, «римоване» бачення Тернополя однією дуже творчою людиною, яка пише вірші не так вже і часто, але якщо вже напише, то це буде шедевр. Відкрию секрет, що по сумісництву ця поетеса – моя мама, Людмила Криницька. Читаємо і насолоджуємось!  

А ви б у місто закохались?
Та так, щоби у нім зостались?
Не заперечуйте, не треба….
У цьому місті – світле небо!
Над озером веселка грає,
І без вина душа співає…
А церкви – їх митець творив!
Святу дорогу залишив…
У парках зловиш насолоду,
Там лебедів побачиш вроду…
Тернопіль «файним» називають,
В піснях та віршах прославляють,
Художники в картинах бачать,
Історію малюють…Значить,
Побачити самому треба
Такі несхожі і відкриті,
Дощем та сонечком омиті,
Ці вулиці, і площу Театральну,
І всіх людей, таких реальних…
Гуляйте, радуйтесь, пишайтесь,
І, безперечно, закохайтесь!


2 комментария:

  1. Як гарно сказано. Давайте ще фото.

    ОтветитьУдалить
  2. Фото будуть - в моїх найближчих планах зробити кілька гарних знимок Тернополя, які я обов'язково викладу в блозі!

    ОтветитьУдалить