Збаразький замок, яким побачили його ми!

Мабуть, усім вам добре відомо про те, що Західна Україна дуже багата різноманітними історичними пам’ятками, а особливо старовинними замками. І Тернопільська область – не виключення, у нас є (як підказує інтернет) біля тридцяти найрізноманітніших палаців, фортець і замкових комплексів! Все це буквально під носом, а ми ще ніде не були? Ганьба! Тож на сімейній нараді було одноголосно вирішено відвідати якщо не всі ці визначні місця, то хоча би їх більшість. Почати вирішили із найближчого Збаразького замку.

Отже, настрій бойовий, погода (нарешті!) гарна, фотоапарат заряджений – вирушаємо! Якихось двадцять хвилин на машині, і ми вже з головою занурюємося в минуле…

Хвилинка історії: Збаразький замок розташований на так званій Замковій горі неподалік центру Збаража. Споруджений він був у 1626-1631 роках за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцци у стилях «ренесанс» та «раннє барокко». Це оборонна споруда, яка була зведена за всіма правилами фортифікаційного мистецтва: двоповерховий палац всередині комплексу оточений могутньою стіною з чотирма бастіонами і ровом, а потрапити в замок можна було тільки через головну браму. Отак!

Переходимо міст, і для початку піднімаємося на старий мур по дуже крутих сходах. З височини гарненько роздивляємося внутрішній двір палацу:

До речі, в цьому колажі мені несподівано вдалося гарно сумістити дві фотографії так, щоб вийшла типу одна панорамна фотка )) Сама такого не чекала, але результатом задоволена. Тепер маю поняття, як робляться панорами!

Спускаємось зі сходів і заходимо всередину. Вхід, до речі, платний: з дорослих по 20 грн, з Назара – 8 грн, а Даринка, користуючись юним віком, пройшла безкоштовно. Ще 10 грн – за дозвіл фотографувати.

Каса знаходилась в міні-магазинчику при замку, де мій чоловік раптово побачив у продажу мої книжки і тут же оголосив про це всім присутнім ))) Ми, звичайно ж, вже всі пішли на них дивитися; мама з гордістю повідомила продавцю, що редактор – це я; продавець пролепетав у відповідь щось незрозуміле, ну я а постаралася вийти з приміщення, не зачепивши німбом люстру )))

Флешмоб: "Знайди Зелену книжку!" (бо Червону і так гарно видно)

Щось я відволіклась, продовжую свою розповідь. Отже, внутрішній двір замку дуже чистий і акуратний, хоч і невеличкий. Звідси можна потрапити у кілька гарно облаштованих музейних приміщень: тут є і виставка дерев’яних скульптур, і колекція зброї, і археологічні знахідки, і старовинні знаряддя праці тощо.

В самому палаці діє виставка старовинної вишивки, експозиція вінтажних меблів і сучасна картинна галерея. На честь недавнього свята Паски тут також облаштований відповідний тематичний куточок:

Всюди багато ліхтариків – моя тема ))

Із внутрішнього двору можна спуститись у каземати, де діє виставка середньовічних знарядь для катувань, а ще у дворі є ду-у-уже глибока криниця, лавочки для відпочинку і кілька гармат. Недарма музей Збаразького замку вважається одним із найкраще облаштованих  у Західному регіоні – тут і справді зроблений непоганий ремонт, у всіх приміщеннях чисто і акуратно,  а експозиції гарно організовані. Раджу відвідати!

Гарненько роздивившись все у палаці і находившись по холодних кам’яних казематах, ми нарешті вийшли на тепле сонечко у розташований поряд парк. Він тут зовсім невеликий, але дуже чистий і затишний – приємно посидіти в ньому на лавочці в погожий день. Я відразу ж уявила собі відому жительку Збаража – письменницю Надійку Гербіш, яка прогулюється цими алейками зі своєю Данусею і вигадує нові теплі історії )))

 Ще одна безперечна перевага призамкового парку – з нього відкривається чудовий вид на Збараж і його головні (крім самого замку) пам’ятки: костел Отців Бернардинців та церкву Воскресіння Христового.

Під кінець нашої невеликої подорожі ми всі були переповнені емоціями, трохи змучені і дуже голодні, тому перш ніж повертатися, заїхали підкріпитися в місцевий ресторанчик «Витребеньки». Я, звичайно, не Оля Фреймут, але цей заклад сміливо рекомендую всім: меню тут дуже різноманітне і нестандартне, обслуговування досить непогане, а головне – кухня дуже смачна! Будете в Збаражі – заходьте.

Загалом, поїздка вийшла вдалою – всі задоволені, все сподобалось, приємних вражень дуже багато! Треба частіше організовувати такі родинні виїзди. Цікавих і вам подорожей!