«Weekend» в Перемишлі

Чули таку приказку: «Если очень захотеть, можно в космос улететь»? ))

Ну, не зовсім в космос, але в сусідню країну – то точно! Принаймні, нам з чоловіком на вихідних вдалося знову побувати в Польщі (до речі, минула наша поїздка туди ж відбулася майже рівно рік тому – з різницею в один день). Цікаво? То вмощуйтеся зручніше – фотографій ду-у-уже багато!

Кінцевим пунктом призначення був обраний Перемишль, який, як виявилось, гідний не лише для «закупів» і «прокатування візи», але й є досить затишним і приємним містечком, в якому є на що подивитися. Принаймні, нам там дуже сподобалося, незважаючи навіть на похмуру погоду. Їхали ми на два дні, з нічлігом у дуже чистому і стильному готельчику «Apartamenty Przemyśl» - рекомендую його всім!

Ще один важливий нюанс – так як Перемишль знаходиться у 10 хвилинах їзди від кордону, то найвигідніше (і найшвидше) буде перейти митницю пішки, а тоді добиратись в місто на маршрутці, як зробили ми. Машину можна залишити на парковці в Шегинях. Проблем з транспортом немає, а в самому містечку автомобіля і не потрібно – воно дуже компактне і розібратися у вулицях зовсім нескладно. GPS-навігатор вам в поміч!

Зліва - широковідома годинникова вежа

Костел Св. Антонія Падевського та монастир францисканців-реформаторів

             В перший день у Перемишлі ми вирішили відвідати торговий центр «Sanowa» (20 хвилин пішки від готелю) – а як же без закупів? ))) Хоча, як на мене, нічого особливого – багато магазинів, вибір товару є, але ціни майже ті ж, що і в нас, тому сильно ви не зекономите. Походили, подивилися, перекусили, придбали кілька дрібниць, зате потім я натрапила на книжковий відділ! І неважливо, що вся література і преса на польській мові – я там просто насолоджувалася запахом свіжовидрукуваних історій, а ще знайшла книжку про те, як покохати Україну, отак!

Набагато цікавішим виявився наш другий день в Перемишлі – небо трішки повеселішало, було досить тепло, і ми пішли гуляти в Старе місто, яке виявилось дуже схожим на мій улюблений Львів. Древня бруківка, чисті ошатні вулички, величезна кількість пам’ятників, красиві церкви і багата архітектура – тут і справді є на що подивитися!

Колишній український собор святого Івана Хрестителя, нині - костел святої Терези

Костел францисканців і вулички неподалік нього

Ще одним місцем, обов’язковим для відвідання в Перемишлі, є Замковий парк і, безпосередньо, сам Замок короля Казимира. Знаходиться це все на невеличкій горі, з якої відкривається чудовий вид на місто і протікаючу внизу річку Сян. Вхід у Замок платний (2 злотих з особи), зате там досить цікаво і можна піднятися на вежу, з якої місто видно ще краще, а також спуститися у кам’яне підземелля, наповнене скелетами!

Вхід до замкового парку ім. Мар'яна Стронського

Замкові ліхтарі

Інтер'єри

Вид згори на внутрішнє подвір'я замку і на місто

Дуже сподобався великий і доглянутий парк біля замку – його могутні дерева, затишні альтанки і неймовірна чистота сприяють чудовому відпочинку на свіжому повітрі.

Весна вже близько!

Повертаючись назад, зайшли на каву у цукерню «Fiore», про яку я читала в інтернеті і спеціально її шукала. Ну що я вам скажу – пошуки були недаремні, там справді дуже затишно і смачно, а приємним бонусом особисто для мене стали мої улюблені ліхтарики, використані в інтер’єрі! Ех, згадую тепер свою марципанову мишку…

Загальне враження від Перемишля – дуже і дуже позитивне. Хочеться приїхати сюди ще, бо не встигла добре роздивитися річку, не побувала в більш сучасному районі міста Засянні і не спробувала всі ті солодощі, якими зваблювали вітрини місцевих цукерень... Сподіваюсь ще обов'язково повернутися в це затишне містечко!

По центру - пам'ятник солдату Швейку

P.S. Дорогою назад ми мали довгу зупинку в Львові, так що наступний допис теж буде про туристичні враження ))