Страницы

Показаны сообщения с ярлыком Україна. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Україна. Показать все сообщения

среда, 20 июля 2016 г.

Небо, сосни, краєвиди: як ми кременецьку гору підкорювали!

Ось так живеш буквально в кількох десятках кілометрів від чудових місцин, а відвідати їх ніяк не виберешся… Саме така історія в мене склалася з невеличким, але дуже зеленим і приємним містечком Кременцем, головною гордістю якого є знаменита гора Бона. «Помилки треба виправляти» - подумала я, і організувала сімейну одноденну подорож в цей чудовий край )) А мої й не були проти – цікаво ж!

пятница, 24 июня 2016 г.

Макове поле

Гарний сонячний день, справжнє літо (нарешті!), сімейна подорож вихідного дня і безкраї квіткові луги… Ну я к тут втриматися і не пофотографувати всю цю красу?

вторник, 21 июля 2015 г.

Місто з душею...

Не пройшло й кількох тижнів після нашої сімейної подорожі в Грецію, як прагнення нових туристичних вражень знову повели нас в дорогу – ну не можу я сидіти на місці, і всіх за собою тягну! Щоправда, цього разу кінцевий пункт мандрівки знаходився всього в двох годинах їзди машиною від Тернополя – мова йде про чарівне буковинське місто Чернівці. 


Давно хотіла погуляти по його вулицях не поспіхом, як це складалося в мене раніше, а спокійно –  насолоджуючись архітектурними деталями і особливою атмосферою цього місця. І знаєте, я не залишилася розчарованою – недарма Чернівці відомі також як «маленький Відень» або «український Париж». А ще мені дуже сподобалось як назвала Чернівці моя хороша подруга, до якої, власне, ми й їздили в гості – «Місто з душею»…

воскресенье, 7 июня 2015 г.

Прогулянка Тернополем

Давненько вже я не водила вас по Тернополю – то співаю оди Львову, то ділюся враженнями від прочитаних книжок, а на рідне місто часу не вистачає! А між тим, воно росте і розвивається, стає все красивішим, і назавжди залишиться найріднішим для мене… Тому сьогодні я вирішила показати вам фотографії із недавньої, ще травневої, прогулянки файним містом )

четверг, 28 мая 2015 г.

Високий Замок

Серед моїх знайомих, мабуть, не знайдеться людини, яка б свого часу не побувала в знаменитому львівському парку «Високий Замок», а от мені потрапити туди раніше ніяк не вдавалося – то погода погана, то обставини не сприяють, то ще щось… І це при тому, що в самому Львові я буваю не так вже і рідко! Ось чому, як тільки трапилась нагода, ми з сім’єю вирішили надолужити згаяне і відвідали нарешті цей затишний парк. Тож віднедавна Високий Замок поповнив і наш особистий туристичний список ))


воскресенье, 17 мая 2015 г.

Для сонячного настрою!


Я, мабуть, не перша і далеко не остання, хто перебуває в справжньому захваті від краси квітучих навесні плантацій ріпака! Рослина, здавалось би, простенька і без претензій на розкіш, але це якщо розглядати окремо взяту гілочку. А ось якщо ви їдете в авто, а у вікні – яскраво-жовті безкраї поля, що так красиво контрастують із синім небом, зеленими лісами і чорною ріллею, то стає зрозумілим ваше бажання тут же забути, куди і навіщо ви їдете, зупинити шофера (який, у моєму випадку, вже давно до такого звик), вийти з машини з камерою в руках і фотографувати, фотографувати, фотографувати… Одним словом, естети мене зрозуміють )))

среда, 29 апреля 2015 г.

Збаразький замок, яким побачили його ми!

Мабуть, усім вам добре відомо про те, що Західна Україна дуже багата різноманітними історичними пам’ятками, а особливо старовинними замками. І Тернопільська область – не виключення, у нас є (як підказує інтернет) біля тридцяти найрізноманітніших палаців, фортець і замкових комплексів! Все це буквально під носом, а ми ще ніде не були? Ганьба! Тож на сімейній нараді було одноголосно вирішено відвідати якщо не всі ці визначні місця, то хоча би їх більшість. Почати вирішили із найближчого Збаразького замку.

четверг, 2 апреля 2015 г.

Львівська прогулянка

Уявіть собі: рання весна, вже відчуваються сутінки, ви маєте кілька годин вільного часу і ви – у Львові! Вражень багато, тому я, як і обіцяла, нарешті публікую допис про продовження наших березневих вихідних у Польщі, із якої ми повертались через Львів.

суббота, 6 декабря 2014 г.

Веселковий настрій


Давненько я не приймала участь у фото-завданнях! Нитковий фотомоб не рахується, бо відповідні знимки в мене і так були готові, а от для завдання «Веселковий настрій» від блогу «Я – фотограф!» довелося спеціально зробити кілька нових світлин ))

воскресенье, 31 августа 2014 г.

Одна маленька подорож

Літо закінчується, і ностальгічний присмак осені уже відчувається у повітрі… Скоро всіх нас чекатиме золото у парках і скверах, пронизливо прозоре вересневе небо і – так, це теж неминуче – уроки в школі! (Мами школярів зрозуміють). Сподіваюсь, що осінь принесе в нашу країну такий довгожданий мир, і все буде добре!
А поки останній літній день ще не встиг добігти кінця, покажу вам ще кілька фотографій із моїх улюблених Карпат. Я вже казала, що співати дифірамби цьому куточку України можу безкінечно? Ну, будете в курсі ))

воскресенье, 24 августа 2014 г.

Патріотичний пост )


Чи то ситуація в країні, чи то вік, чи то ще щось на мене так діє, але останнім часом я все частіше звертаю увагу на речі, над якими колись навіть не замислювалась. Слова і мелодія національного гімну пробуджують в душі щось дуже ніжне і тремтливе, щирість і унікальність наших людей приводить у справжній захват, а блакитно-жовте поєднання кольорів викликає теплу посмішку )) Я зрозуміла, що дуже сильно люблю свою Україну...
Як же хочеться почути, нарешті, хороші новини і мати впевненість в тому, що все з нами буде добре... Хочу вірити і дуже сподіваюсь, що скоро все погане залишиться позаду. 
З днем незалежності вас, мої дорогі українці - живіть щасливо на своїй землі! Мирного всім нам неба... Люблю вас дуже сильно! Слава Україні!!!

P.S. Мало не забула написати кілька слів про фото: зустрівши по дорозі такий чудовий пейзаж в національних кольорах, я просто не змогла проїхати повз, і, звичайно, зазнимкувала його на пам'ять ))) Гарного всім святкування!

воскресенье, 23 февраля 2014 г.

...

Нерадісно, хоч ніби й перемога –
Щоразу навертається сльоза…
За упокій невинних молю Бога,
Упевнена – їх приймуть небеса…

А дні ідуть. Тепер ми будем знати
«Пакращення» життєвого ціну.
Сини народу! Як вас вшанувати,
Як перед вами зменшити вину?

Пролилась кров – і плаче Україна,
Осиротіли діти і батьки…
Та народилась Нація Єдина,
І бути їй такою навіки!!!