Різдвяний віночок

Христос народився!

Усіх вітаю з Різдвом – щастя вам, здоров’я, миру в країні й домашнього затишку! І при нагоді зимових свят показую свою нову вишивку, яку можна назвати «Різдвяним віночком».

Затишна осінь

Останні дні листопада добігають свого кінця, та й на схожі вони тепер вже більше на грудневі – все засніжене, біле, холодне…  Ні, зиму з її іскристими сніжинками я теж люблю, але сьогодні хочу встигнути показати вам ще осінній вишитий сюжет – віночок із різнобарвного листя, яке завжди асоціюється в мене із запахом диму, затишком і легкою ностальгією…

Happy Halloween!

Чи святкуєте ви Хеловін? Тобто, я розумію, що це традиційно американське свято, але останнім часом воно призвичаїлось і у нас – чого варті тільки вбивчі тематичні макіяжі, на які я постійно натрапляю в Інстаграмі! Одні ретельно готуються до цього дня, а інші виступають проти – є досить багато і таких думок. А що стосується особисто мене, то я це свято, в принципі, не святкую, але сама його тематика – усілякі там симпатичні павучки, чорні коти і гарбузи – мені подобається. Тим більше, що в інтернеті є стільки гарних Хеловінських вишивок і прикладів декору, та й кольори цього свята виглядають дуже гармонійно… Одним словом, представляю вам свій варіант вишивки на цю тему!

Вишита веселка і третій день народження!

Цілий день збираюся добратися, нарешті, до свого віртуального щоденника, і далі відкладати вже нікуди: через лічені хвилини закінчиться п’яте вересня, а я ще ж не привітала свій блог з третім днем народження! І хоч останнім часом пишу я тут нечасто, але цей свій власний куточок інтернет-простору люблю і ціную – ну просто за те, що тут мені затишно! Так що сьогодні є привід для маленького святкування )

Рукодільниця і друзі: зустріч клубу «Моє хобі» (Львів, 2015) - Діана-клуб

Вже давно підготувала цей допис, але не хотіла дублювати інформацію тут, у блозі, і на рукодільному порталі, для якого, власне, я й готувала статтю ))

Отже, відкриваю секрет: останнім часом я брала активну участь в оновленні пізнавального сайту видавництва "Діана плюс". Тепер він носить назву "Діана-клуб" і позиціонується як місце зустрічі і спілкування творчих людей, а особливо рукодільниць! Звичайно ж, портал ще буде удосконалюватися і розроблятися далі, але перший крок зроблено - туди вже можна і навіть треба заходити в гості, реєструватися (в тому числі через соцмережі), читати цікаві пізнавальні статті, роздивлятися багато яскравих фотографій і залишати свої коментарі!

А поки що пропоную вам свій звіт про моє недавнє перебування у Львові - читайте і діліться враженнями!
Рукодільниця і друзі: зустріч клубу «Моє хобі» (Львів, 2015) - Діана-клуб

Вишиванка для Даринки

Незважаючи на величезну кількість подій, які примудряються одночасно відбуваютися в моєму житті, робота над Жовтою книгою кипить, тому й вишивання в довгий ящик я не відкладаю )) Як і обіцяла, сьогодні хвалюся сорочечкою для Даринки, яка була виготовлена, як на мене, в рекордно короткі строки – від задумки і до готового результату пройшло якихось два місяці (це з врахуванням моєї хронічної нехватки часу ні на що).

Перша вишиванка до першого причастя!

Здійснилось! Минулої неділі у нашій сім’ї відбулася важлива подія: синочок Назарчик пішов до свого першого причастя. День був поважний і святковий, тому і про відповідний одяг слід було подбати заздалегідь. Соромно признатися, але серед тієї безлічі картин, серветок і рушників, які я встигла навишивати за своє життя, досі не було жодної вишиванки! Тож задля першого причастя було вирішено вишити і першу сорочку )))

У мріях про море...

Холодна погода, бажання погрітися на теплому пісочку і робота над Синьою книгою – всі обставини склалися так, що якось само собою прийшло бажання вишити щось синеньке, та ще й на морську тематику. Декілька вечорів – і позитивна серветка з симпатичними мушлями і черепашками готова!

Чорне і Біле, або Хто чекає, той дочекається!

 Нарешті! Небо зглянулось на мої молитви, тож довгожданні Чорний і Білий випуски Золотої колекції вже в мене в руках! Ура!

Головний весільний атрибут

В соціальних мережах зараз гуляє така собі вишивальна естафета: протягом п’яти днів хвалишся своїми роботами і одночасно запрошуєш похвалитися інших. Недавно в цю гру запросили і мене. До чого це я? А до того, що довелося витягувати на світ Божий фотографії вишивок, між якими я виявила одну із своїх наймасштабніших робіт – вишитий власноруч весільний рушник! І в блозі про це ані слова! Непорядок, виправляю ))

Квітучий білий

Серед безсніжної важкої зими раптом захотілося чогось світлого, ніжного і квітучого… Так з’явилася ось така невеличка серветочка:

Трішки літа посеред зими )

Так-так, літа – з його яскравим, насиченим і життєдайним зеленим кольором! Саме цьому відтінку присвячена друга книга під моєю редакцією, в якій зібрані салатові, смарагдові, фісташкові, хвойні, малахітові… коротше вишивки у всій розкішній палітрі зеленої барви! (Поки готувала книгу до друку, то дізналася про величезну кількість назв відтінків зеленого кольору – є навіть «шартрез», уявляєте?)

Про Інтернет і реально-віртуальну дружбу

От хай би хто і що там не говорив про те, що Інтернет – це справжнє зло, яке поглинає час і краде спілкування «вживу», я, все-таки, не погоджуся. Ні, на рахунок того, що години, проведені у нетрях світової павутини, злітають дуже швидко, я не заперечую, але ж є і величезні плюси!

Думки матеріалізуються, або Нитковий фотомоб

А думки й справді матеріалізуються, головне – правильно задати напрямок! От, наприклад, тільки сьогодні я роздумувала над тим, що б такого цікавенького для вас написати, аж тут відповідь прийшла сама по собі ))) Дякуючи супер-креативній фотолюбительці Юлі та блогу «Кафе Скрапо-Мама», маю нову ідею для допису – беру участь у фотомобі «Нитки».

На суд публіки представляю дві фотографії, які мають свою особливу історію. Я вже розповідала про свої останні літературні досягнення, в яких вдало поєдналася і моя любов до рукоділля, і захоплення фотографуванням, тож повторюватися не буду. Скажу лише, що як для Червоної книги, яка вже вийшла, так і для Зеленої, що готується до друку, повправлятися у знимкуванні різного роду композицій з нитками  мені довелось багатенько ))

Конкретно ці фото до книг не увійшли, але щось подібне там можна буде побачити. А поки що приєднуюсь до цікавого фотомобу – до речі, варто перейти за посиланням на його сторінку, там є багато дійсно красивих фотографій.

Фото із зеленими ниточками і буде брати участь у фотогрі ))

P.S. І ще на рахунок обміну думками: ми з Юлею багато спілкуємось на відповідні теми, адже  вона брала активну участь у підготовці фотоматеріалу до Червоної книги. Тож хто зна, може, в якійсь мірі я і наштовхнула її на ідею «ниткового» фотомобу? ;) 

Дебютую в новій ролі!

Мабуть, ви помітили, що останніми місяцями я приділяла своєму блогу трішки менше (в порівнянні з минулим роком) часу. Це зовсім не пов’язано з втратою натхнення до блоговедення чи фотографування, просто для цього є інше пояснення – я працювала над новим важливим для мене проектом. Не хотіла нічого казати передчасно, але тепер, коли я тримаю в руках реальний результат своєї праці, можу розвіяти інтригу: нещодавно вийшла з друку перша книга під моєю редакцією!

Як я вже колись писала, книги для мене – це святе, письменники – великі люди, а самій бути задіяною у видавничій справі я навіть і не мріяла. Але життя – цікава штука, і деколи навіть бухгалтер з юридичним ухилом може стати справжнім редактором – звичайно, якщо дуже цього захоче ))) Як виявилось, це саме мій випадок, тому сьогодні представляю вам свіжовидану рукодільну книгу під назвою «Червоний» із серії «Українська вишивка. Золота колекція»!

Чотири листочки на щастя!

Вишивання – це така штука, яка незримо супроводжує мене все життя. От ніби і часу немає, і блог в мене не рукодільний, але якось непомітно я все рівно повертаюся до голки і нитки. Ну що ж, раз повернулася, то продемонструю результат своїх титанічних зусиль ))) Отже, представляю вам свіжовиготовлену мною закладку для книги!

Серветка для Даринки

Весна, як символ оновлення і прагнення до чогось хорошого, потихеньку вступає в свої права. І хоча в моїй країні знову, на жаль, неспокійно, я все-таки сподіваюсь на краще.

Сьогодні продемонструю вам свою вишивку, на яку мене надихнуло велике свято, що наближається – Паска! Справа в тому, що вишитий рушник у мене вже є, а тепер постало питання про тематичну серветочку на кошичок для Даринки, яка віднедавна почала впевнено претендувати на самостійність ))) Тому мені довелося знайти час і згадати свої рукодільні навики. Результат – доволі нескладна у виконанні, але, на мою думку, симпатична серветочка:

  

Рукодільне минуле, частина ІІ, або Як поєднати приємне з корисним

В одному із своїх недавніх дописів я обіцяла показати вам вишиті мною картини. Не думала, що цей час настане так скоро, але відшукати, все-таки, фотки вишивок у своєму безмежному комп’ютерному складі мене спонукала Ірина, а якщо точніше, то запитання в її по-домашньому теплому блозі: «Без якого предмету в домі ви не уявляєте свій інтер’єр?”

Думала я думала, і вирішила, що домашній затишок для мене неможливий без предметів, зроблених своїми руками. Тільки не подумайте, що моя квартира – це суцільно завішана вишивками світлиця, я сама не люблю перетворювати дім в музей народної творчості )) Але якщо хенд-мейд-елементи підібрані ненав’язливо, гармонійно до інтер’єру, та ще й пасують по кольорах, то без них не обійтися!

Отже, хвалюся ))

Ці картини висять у мене вдома:

----------

В одном из своих недавних постов я обещала показать вишитые мной картины. Не думала, что это время наступит так быстро, но отыскать, все-таки, фотки вышивок в своем безграничном компьютерном складе меня побудила Ирина, а если точнее, то вопрос в ее по-домашнему теплом блоге: «Без какого предмета в доме вы не представляете свій интерьер?»

Думала я думала, и решила, что домашний уют для мнея невозможен без предметов, сделанных своими руками. Только не подумайте, что моя квартира – это сплошь увешанная вышивками горница, я сама не люблю превращать дом в музей народного творчества )) Но если хенд-мейд-элементы подобраны ненавязчиво, в гармонии с интерьером, да еще и подходят по цветах, то без  них не обойтись!

Итак, хвастаюсь ))

Эти картины висят у меня дома:

Моє рукодільне минуле. Частина І

Ще коли я не мала свого власного блогу, мені дуже подобалося «підглядати» в чужі, особливо рукодільні: всі ці хрестики, петельки і чудові готові роботи не раз надихали на рукотворчість і мене. Я і зараз підписана і постійно підписуюсь на цікаві хенд-мейд-сторінки, часто залишаю там свої коментарі, і тому подумала про таке: «А якщо хтось з блогерш-рукодільниць загляне до мене в гості, а мені, крім фотографій, і похвалитися нічим?» А я ж колись і вишивала, і в’язала спицями і гачком, словом, який-не-який рукодільний спадок в мене таки залишився )))

Тому сьогодні відкопала кілька фоток своїх гачкованих «шедеврів», які створювала для Даринки, і показую вам! Це два тарахкальця і коралі, які, правда, використовувалися нею не за прямим призначенням, а для закуски )))

На наступний раз відшукаю і фото своїх вишитих картин, в мене їх теж з десяток набереться. Приємного перегляду!

----------

Еще когда у меня не было своего личного блога, мне очень нравилось «подсматривать» в чужие, особенно рукодельные: все эти крестики, петельки и чудесные готовые работы не раз вдохновляли на рукотворчество и меня. Я и сейчас подписана и постоянно подписываюсь на интересные хенд-мейд-страницы, часто оставляю там свои комментарии, и поэтому подумала о таком: «А что, если кто-то из блоггерш-рукодельниц заглянет ко мне в гости, а мне, кроме фотографий, и похвастаться нечем?» А я ведь когда-то и вышивала, и вязала спицами и крючком, словом, какое-никакое рукодельное наследство у меня, все-таки, осталось )))

Поэтому сегодня откопала несколько фоток своих связанных крючком «шедевров», которые создавала для Даринки, и показываю вам! Это две погремушки и бусы, которые, правда, использовались ею не по прямому предназначению, а для закуски )))

На следующий раз отыщу и фото своих вышитых картин, у меня их тоже с  десяток наберется. Приятного просмотра!