Етюд в синіх тонах

Поєднання насичених відтінків індіго та аквамарину, плавних округлих ліній та крихкого кришталю – саме так народився цей етюд в синіх тонах! А почалося все з того, що Назарчик приніс зі школи якісь чудернацькі гелеві кульки (чергова китайська вигадка для витягування грошей з батьків). Кульки виявились доволі фотогенічними і надихнули нас з сином на фото-експеримент: ми з ним довго виставляли світло, оформляли фон (роль якого успішно зіграла моя сукня ))), і наклацали купу кадрів. З них вибрали кілька найкращих, які в нескладній цифровій обробці і представляємо вам!

----------

Сочетание насыщенных оттенков индиго и аквамарина, плавных округлых линий и хрупкого хрусталя – именно так родился этот этюд в синих тонах! А началось все с того, что Назарчик принес со школы какие-то чудные гелевые шарики (очередная китайская выдумка для вытягивания денег из родителей). Шарики оказались довольно фотогеничными и вдохновили нас с сыном на фото-эксперимент: мы с ним долго выставляли свет, оформляли фон (роль которого успешно сыграло мое платье))), и нащелкали кучу кадров. Из них выбрали несколько лучших, которые в несложной цифровой обработке и представляем вам!

"Теплі історії про дива, коханих та рідних"

Купила собі сьогодні книжечку під цікавою назвою «Теплі історії про дива, коханих та рідних» – сподобалося оформлення і, напевно, захотілося трішки тепла в перші морозяні дні )) Прочитала за вечір і відразу ділюся з вами своїми враженнями.

----------

Купила себе сегодня книжечку под интересным названием «Теплые истории о чудесах, любимых и родных» – понравилось оформление и, наверное, захотелось немножко тепла в первые морозные дни )) Прочла за вечер и сразу делюсь с вами своими впечатлениями.

П'ять фактів про себе

От за що я люблю блогосвіт, так це за те, що віртуальні подруги завжди підкидають якісь цікаві ідеї! Тож сьогодні хочу відповісти на традиційне недільне запитання від Іри, а полягає воно в тому, щоб назвати п’ять фактів про себе.

----------

Вот за что я люблю блогомир, так это за то, что виртуальные подруги всегда подбрасывают какие-то интересные идеи! Так что сегодня хочу ответить на традиционный воскресный вопрос от Иры, а заключается он в том, чтобы назвать пять фактов о себе.

  

В очікуванні зими...

Знаєте, мені здається, що ми, люди, а особливо жінки, дуже вредні! )) Тільки недавно я писала вірш про те, щоб зима не спішила накривати нас сніговим покривалом, а сьогодні зловила себе на думці, що мені явно чогось не вистачає в наших погодніх умовах. Справа в тому, що сьогодні іменини Михайла (до речі, вітаю всіх Михайлівних!), а цей день в нашій місцевості завжди супроводжується сніжком – навіть існує приказка, що «Михайло приїджає на білому коні». Та і в минулі роки листопад був уже засніжений, тому цьогорічна аномально тепла температура в таку пізню осінь мені дуже незвична.

Я зовсім не жаліюся на погоду – навпаки, намагаюся ловити останні теплі дні, поки нас не замело по вуха. Просто, мабуть, відчуваю наближення зими, а може, мій внутрішній біологічний годинник за звичкою вже настроївся на «сніжний» режим. Не хочу височезних кучугур, але за легеньким лагідним сніжком вже трошки скучила, тому пропоную вам кілька фоток із моєї «ліхтарної» колекції на зимову тему. Всі картинки знайдені в інтернеті, і чудово передають мій сьогоднішній настрій. Тож кутаємось потепліше і готуємось до зими!

----------

Знаете, мне кажется, что мы, люди, а особенно женщины, очень вредные! )) Только недавно я писала стих о том, чтобы зима не спешила накрывать нас снежным покрывалом, а сегодня поймала себя на мысли, что мне явно чего-то не хватает в наших погодных условиях. Дело в том, что сегодня именины Михаила (кстати, поздравляю всех Михайловных!), а этот день в нашей местности всегда сопровождается снежком – даже существует пословица, что «Михаил приезжает на белом коне». Да и в прошлые года ноябрь был уже заснеженный, поэтому аномально теплая температура этого года в такую позднюю осень для меня очень непривычна.      

Я совсем не жалуюсь на погоду – наоборот, пытаюсь ловить последние теплые дни, пока нас не замело по уши. Просто, наверное, ощущаю приближение зимы, а может, мои внутренние биологические часы по привычке уже настроились на «снежный» режим. Не хочу высоких сугробов, но по легонькому ласковому снежку уже немного соскучилась, поэтому предлагаю вам несколько фоток из моей «фонарной» коллекции на зимнюю тему. Все картинки найдены в интернете, и прекрасно передают мое сегодняшнее настроение. Так что кутаемся потеплее и готовимся к зиме!  

Вечір, сумочка, камін… Або романтична фотоісторія )

Нарешті цей день настав – я дозріла до своєї першої постановочної фотосесії! На такий крок мене наштовхнуло фотозавдання від блогу «Кафе Скрапо Мама» – задача полягала в тому, щоб погратися у фотоліфтинг, тобто відтворити запропоновану дизайнером блогу картинку на свій лад (якщо я все правильно зрозуміла). Найперше фото в цьому дописі і буде брати участь в грі!

----------

Наконец этот день наступил – я созрела к своей первой постановочной фотосессии! На такой шаг меня натолкнуло фотозадание от блога «Кафе Скрапо Мама» – задача заключалась в том, чтобы поиграть в фотолифтинг, то есть воссоздать предложенную дизайнером блога картинку на свой лад (если я все правильно поняла). Самое первое фото в этом посте и будет принимать участие в игре!

Фіолетове небо

Без зайвих слів - просто краса вечірнього міста...
----------
Без лишних слов - просто красота вечернего города...

Кольоровий неформат – антикафе «Тралі-Валі» в Тернополі

Як я вже неодноразово казала – люблю своє рідне місто Тернопіль, і тим приємніше бачити, як воно розвивається і збагачується новими цікавими закладами. Одне з моїх останніх відкриттів – так зване антикафе принципово нового для тернополян формату відпочинку під веселою назвою «Тралі-Валі». Зайдемо в гості?

Чорно-білий фотосет

А давайте познайомимось поближче!

По собі знаю, як цікаво подивитися на людину, з якою спілкуєшся віртуально, тому сьогодні вирішила трішки показатися вам у всій своїй чорно-білій красі! )) Приєднуйтесь до мого починання і ви, думаю, читачі ваших блогів будуть тільки «за»!

----------

А давайте познакомимся поближе!

По себе знаю, как интересно посмотреть на человека, с которым общаешься виртуально, поэтому сегодня решила показаться вам во всей своей черно-белой красоте! )) Присоединяйтесь к моему начинанию и вы, думаю, читатели ваших блогов будут только «за»!

«Святослав»

Як я і обіцяла, дописую свої враження про карпатський відпочинок, і на цьому, мабуть, тимчасово призупиню свої гірські опуси ))) Отже, кілька слів про відпочинковий комплекс «Святослав».

----------

Как я и обещала, дописываю свои впечатления о карпатском отдыхе, и на этом, наверное, временно приостановлю свои горные опусы ))) Итак, несколько слов о базе отдыха «Святослав».

  

Ліхтарики Карпат

Карпати – це таке місце, пробувши в якому всього два дні, вражень привозиш на кілька дописів! ))) Я вже писала про Сколівські Бескиди, мої Світлові експерименти теж відбувалися в Карпатах, а тепер хочу поповнити свою колекцію ліхтариків кількома гірськими екземплярами!

Під час фотографування погода була не дуже, і натуральні кольори вийшли похмурими і не дуже яскравими. Тому я вирішила зіграти на вимушеній однотонності і надати фотографіям графічності за допомогою майже монохромних відтінків. Мені здається, що так навіть краще!

До речі, з Карпатами я ще не закінчила: скоро моя «гірська» епопея завершиться розповіддю про базу, де ми зупинялися. А поки що – ліхтарі Карпат!

----------

Карпаты – это такое место, пробыв в котором всего два дня, впечатлений привозишь на несколько постов! ))) Я уже писала о Сколевских Бескидах, мои Световые эксперименты тоже происходили в Карпатах, а теперь хочу пополнить свою коллекцию фонариков несколькими горными экземплярами!

Во время фотографирования погода была не очень, и натуральные цвета получились хмурыми и не очень яркими. Поэтому я решила сыграть на вынужденной однотонности и придать фотографиям графичности с помощью почти монохромных оттенков. Мне кажется, что так даже лучше!

Кстати, с Карпатами я еще не закончила: скоро моя «горная» эпопея завершится рассказом о базе, где мы останавливались. А пока – фонари Карпат!

Світлові експерименти

Моє пізнання можливостей власного фотоапарату продовжується – виконуючи одне із чергових завдань онлайн-фото-курсів, я почала освоювати фрізлайт – «малювання світлом». Це коли береш ліхтарик і махаєш ним перед фотоапаратом в різні боки, намагаючись створити якусь фігуру, а виходить щось незрозуміле ))) Камера перед цим має бути встановлена на довгу витримку і, бажано, на штатив. У мене штативу не було, і промінь світла я спочатку направляла не туди, куди треба, тому картинки вийшли трохи розмазані. Але мені вони, все-таки, подобаються – такий собі відьомський віз і потойбічний гусак!

----------

Мое познание возможностей собственного фотоаппарата продолжается – выполняя одно из очередных заданий онлайн-фото-курсов, я начала осваивать фризлайт – «рисование светом». Это когда берешь фонарик и машешь им перед фотоаппаратом в разные стороны, пытаясь создать какую-то фигуру, а получается что-то непонятное ))) Камера перед этим должна быть установлена на длинную выдержку и, желательно, на штатив. У меня штатива не было, и луч света я сначала направляла не туда, куда надо, поэтому картинки получились немного размазанные. Но мне они, все-таки, нравятся – такая себе ведьминская повозка и потусторонний гусь!

Сколівські Бескиди

Збулося одне із моїх маленьких бажань – на вихідних ми їздили в Карпати! Все сталося спонтанно, але, як показує життя, саме такий відпочинок і буває найкращим. Їздили всією сім’єю, і я трохи переживала, як Даринка перенесе майже чотирьохгодинну подорож. Але все пройшло добре: після безуспішних намагань вирватися з автокрісла її зморював сон, так що і туди, і назад ми добиралися відносно спокійно )))

Одним із пунктів нашого призначення в Карпатах був природничий парк «Сколівські Бескиди», про який я і хочу вам розказати. Головними його принадами є невеликий комплекс Кам’янецьких водоспадів; джерело із, як запевняють місцеві жителі, живою водою, а також озеро із життєрадісною назвою «Мертве».

Водоспади на річці Кам’янка, хоч і невеликі, зате досить мальовничі, і бажаючих сфотографуватися на їх фоні завжди є достатньо. Ну а я, як завжди, фотографувала красу природи:

----------

Сбылось одно из моих маленьких желаний – на выходные мы ездили в Карпаты! Все случилось спонтанно, но, как показывает жизнь, именно такой отдых и бывает самым лучшим. Ездили всей семьей, и я немного переживала, как Даринка перенесет почти четырехчасовую поездку. Но все прошло хорошо: после безуспешных попыток вырваться из автокресла ее одолевал сон, так что и туда, и обратно мы добирались относительно спокойно )))

Одним из пунктов нашего назначения в Карпатах был природный парк «Сколевские Бескиды», о котором я и хочу вам рассказать. Главными его достопримечательностями являются небольшой комплекс Каменецких водопадов; источник с, как уверяют местные жители, живой водой, а также озеро с жизнерадостным названием «Мертвое».

Водопады на речке Каменка, хоть и небольшие, но достаточно живописные, и желающих сфотографироваться на их фоне всегда достаточно. Ну а я, как всегда, фотографировала красоту природы: