пятница, 20 января 2017 г.

Алессандро Барікко. Шовк

Коли італієць пише про пригоди француза в Японії, то це не може не зацікавити, ви згідні? І хоча на перший погляд все це виглядає як якийсь сумбур, насправді роман «Шовк» авторства Алессандро Барікко вийшов досить інтригуючим, принаймні, мені сподобався!
У передмові до цього роману автору закидають надто вільне розпорядження історичними фактами: мовляв, і роки описаних подій не відповідають дійсності, і торгові шляхи в той час були інші, і політична ситуація теж…  Але хіба цінність художнього твору вимірюється в тому, щоб він стовідсотково відтворював реальні події? Я вважаю, що ні. Треба просто читати і насолоджуватися красивою історією!
А історія й справді гарна, хоча й має певні недомовки: молодий француз, який розводить шовкопрядів, їде за ними аж у далеку Японію. І зустрічає там дівчину із зовсім не азіатським розрізом очей, з якою за всю книгу не перемовиться й словом. Ні слова, уявляєте? Якщо чесно, то спочатку навіть важко зрозуміти, що між ними виникає кохання – настільки рідко вони бачаться і практично зовсім не спілкуються. Але кохання, як виявилося, таки виникло, і пронесли вони його через усе своє життя…
Окремо розповідається про не менш сильне почуття дружини головного героя, Елен. Ця жінка терпляче чекала на свого чоловіка місяцями, хоч і здогадувалася про його амурні справи. От такий-от любовний трикутник.
В книзі багато недосказаного, тому кожен читач може уявити собі відсутні деталі по-своєму. Наприклад, так і незрозуміло, звідки в Японії (такій закритій для чужих) взялася ця жінка іноземного походження; ким був «хлопчик-любовне послання», і як вдалося головному герою кілька разів самостійно з’їздити в далеку країну з величезною купою золота і повернутися живим? І чому «японка» так і не знайшла можливості з ним нормально поговорити, та ще й підсунула йому іншу дівчину? Дуже все заплутано!
А взагалі – книга дуже приємна до читання і якась така… світла, хоч і сумна. Прочитавши її, замислюєшся над тим, яку владу над людьми інколи мають правила і упередження. А ще після цього роману захотілося доторкнутися рукою до справжнього шовку – холодного, тонкого і невагомого…

Комментариев нет:

Отправить комментарий