Небо, сосни, краєвиди: як ми кременецьку гору підкорювали!

Ось так живеш буквально в кількох десятках кілометрів від чудових місцин, а відвідати їх ніяк не виберешся… Саме така історія в мене склалася з невеличким, але дуже зеленим і приємним містечком Кременцем, головною гордістю якого є знаменита гора Бона. «Помилки треба виправляти» - подумала я, і організувала сімейну одноденну подорож в цей чудовий край )) А мої й не були проти – цікаво ж!

Саме містечко Кременець варте окремої розповіді, але сьогодні я хочу показати красу Замкової гори і руїн старовинних мурів, розташованих на ній. Як виявилось, долати важкий підйом в гору не було потреби: дорога в’ється аж під самий замок. Але ми залишили автомобіль трішки нижче й вирішили пройтися, бо ж зелені сосни й чисте повітря тільки сприяли прогулянці!

По дорозі бачили величезні камені й поодинокі дерева, шовкову траву і навіть трохи піску під ногами! Якщо чесно, то місцева природа трішки нагадала мені Грецію, тільки без моря )

Нарешті наблизилися до древніх напіврозвалених мурів, які мають дуже мальовничий вид:

Ще кілька цікавих елементів:

З вершини гори відкриваються чудові панорами на місто, на фоні яких не гріх і сфотографуватися!

Нагулявшись всередині колишнього замку, ми вирішили обійти його і по зовнішньому периметру, хоч це було й ризиковано: ніякої огорожі там не спостерігалося, тільки вузька стежка і різкий спуск. Тому з дітьми туди бажано не йти, це таки небезпечно.

  На щастя, наш обхід гори завершився благополучно, краєвиди сподобалися, а враження залишилися найпозитивніші! Тож усім, хто живе неподалік, рекомендую обов'язково відвідати це місце. Влаштуйте собі пізнавальний уікенд: сподобається і вам, і вашим дітям!