«В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов,
В моїм серці ся зашпортала любов…»
Чули таку
пісеньку? Власне, це все, що до цього часу чула про Стрийський парк і я! ))) А
дарма, бо цей куточок Львова виявився дуже приємним і затишним.
Незвично різкі
перепади висот, доріжки з ліхтариками, кам’яні скульптури і залишки
старих сходів… А ще – лебеді на
міні-ставку і зовсім ручні білочки, які підбігають прямо до ніг! Чи потрібно
казати, що мені тут сподобалося? )
Взагалі це
місце нагадує Замковий парк в Перемишлі – ну дуже схоже! Чи то спільний стиль,
чи подібна атмосфера – не знаю, але відчуття дежавю було досить яскравим. Всі
ці підйоми-спуски, звивисті доріжки – ну точно, як на перемишлянській Замковій
горі!
З погодою нам
пощастило, тому ми змогли спокійно насолодитися прогулянкою в красивій зеленій
зоні посеред міста (ну майже зеленій, бо листочки тільки-тільки почали
розпускатися). Загальне враження – дуже мило, треба приїхати сюди з дітьми! А
то в центрі Львова буваємо часто, а в такі цікаві куточки й не заглядаємо. Ну
що ж, є привід побувати тут ще раз!
Красотища! В этом парке еще не была, теперь прямо не терпится наверстать упущенное) Фото хорошо передают атмосферу..
ОтветитьУдалитьЯ так чувствую, что тоже еще сюда вернусь - в этом парке есть много интересных уголков...
УдалитьПарки и лес, это прекрасно..
УдалитьТепер я знаю що ще відвідати у Львові, дякую!фото гарні! :))
ОтветитьУдалить