Катажина Грохоля «Ніколи в житті!»

Недощавно мені до рук потрапила книжка відомої (як виявилось) польської письменниці Катажини Грохолі під назвою «Ніколи в житті!» З польської літератури я читала тільки Януша Леона Вишневського, тому цікаво було, так би мовити, трохи «розширити діапазон» )))

Скажу вам чесно, я не пошкодувала – роман читається доволі легко, хоча і складається з неймовірного сумбуру чисто жіночих думок. Ця історія чудово ілюструє собою «цей незручний момент», коли увесь час міняєш свою думку про певну подію, а потім, коли все стається рівно навпаки, ніж планувалося, із задоволенням вигукуєш: «Я так і знала!» І це так по-жіночому, та ще й приправлено чудовим і тонким гумором (що я обожнюю в книгах) – коротше, мені сподобалось.

А мова йде про таку собі Бріджит Джонс польського розливу, яку покинув чоловік, і яка поставила хрест на своєму особистому житті. По всіх правилах жанру, героїня впевнюється, що «всі мужики сво…», але лише до того моменту, поки її зненацька не заскочує так званий хеппі-енд.

Раджу цю книгу як розслабляюче позитивне чтиво без зайвих, вибачте за слово, шмарклів ))) Я «ковтнула» її за день!

Особливо я сміялася, коли головна героїня готувалася до побачення з черговим принцом на білому коні, вичитуючи поради у модних журналах, які постійно суперечили самі собі. Як вам така цитатка:

«Отже, до побачення я готова – звісно, коли буду непорочною білявкою з чорним волоссям, худорлявою, але з пишними формами, з п’ятим розміром бюсту, але таким, що легко вміщується в чоловічій долоні (одній). Тоді я вдягну на одну коротку, а на другу довгу ногу панчохи та червоні черевички. Накину прозору сорочку та сукню з тисячею гудзиків. Подамся у цьому вбранні на кухню та приготую якусь легку, але жирну їжу, бо він любить поїсти» – цікаво, правда? ))) Люблю такий стиль.

P.S. До речі, в Польщі ця книга стала справжнім бестселлером, так часу, витраченого на неї, ви точно не пошкодуєте.