Цього року весна
прийшла, здавалось би, непомітно – зими як такої майже й не було, тому
кардинальних змін в навколишньому пейзажі ніби й не видно.
Здавалось би, але ж ні! Сонце світить вже трішки довше й лагідніше; дерева, хоч ще й голі, але вже готові тягнутися до неба й зеленіти на всю силу, і навіть пташки цвірінькають чимраз сміливіше! А головне – весна має прийти не за календарем, а в душі…
 |
| Наш тернопільський годинник... І як місто раніше жило без нього? |
Недільна
прогулянка вже майже весняним Тернополем обернулася новим відкриттям: хтось
вирізьбив долоні на деревах!
А ще відбулася
несподівана зустріч з Юлею Лисою, моїм незамінним і найулюбленішим фотографом «Золотої
колекції»! Приємно було побачитися, хоч і ненадовго!
Ну і ще один маленький
сюрприз від чоловічої частини нашої сім’ї жіночій:
Весна вже
близько, я відчуваю її присутність, а ви? З днем весни вас!
Чудовий пост! У нас теж весна вже живе в душі, і на вулиці! Люблю цей час - підготовку до зелененія, якась казкова суєта ...
ОтветитьУдалитьСподіваюся, сніжна погода не повернеться, і це вже впевнений курс на тепло!
І я сподіваюся на це. Так і буде!
УдалитьКласний день був! Рада нашій зустрічі!
ОтветитьУдалитьІ дякую за гарне фото на пам'ять!
Взаємно рада!
УдалитьДа, незаметно.. А птицы действительно оживились, радуют своим пением)
ОтветитьУдалитьДеревья.. Оно, конечно, красиво, ладони эти, но деревьев жаль.
Жаль, конечно, хотя они уже и очень старые...
Удалить