Місто з душею...

Не пройшло й кількох тижнів після нашої сімейної подорожі в Грецію, як прагнення нових туристичних вражень знову повели нас в дорогу – ну не можу я сидіти на місці, і всіх за собою тягну! Щоправда, цього разу кінцевий пункт мандрівки знаходився всього в двох годинах їзди машиною від Тернополя – мова йде про чарівне буковинське місто Чернівці. 

Давно хотіла погуляти по його вулицях не поспіхом, як це складалося в мене раніше, а спокійно –  насолоджуючись архітектурними деталями і особливою атмосферою цього місця. І знаєте, я не залишилася розчарованою – недарма Чернівці відомі також як «маленький Відень» або «український Париж». А ще мені дуже сподобалось як назвала Чернівці моя хороша подруга, до якої, власне, ми й їздили в гості – «Місто з душею»…

Визначних місць у Чернівцях дуже багато, тож для найкращого з ними ознайомлення варто замовити собі екскурсовода. У нас, на жаль, цей номер не пройшов – скажемо так, не зовсім вдало склалися обставини. Але ми не опустили рук і пішли гуляти по місту самі. 

Одним з найцікавіших місць у Чернівцях є, безперечно, вулиця Ольги Кобилянської, яку колись називали «Панською». Ще б пак – розкіш жити в одному з таких красивих будинків  могли собі дозволити лише заможні люди! Тут навіть бруківку мили, щоб елегантні панянки не забруднили своїх черевичків, уявляєте?

«Панська» вулиця причарувала й мене – і не лише багатою архітектурою і європейським стилем, а й величезною кількістю цікавих кованих елементів: решіток, брам і чудернацьких вуличних годинників. А ще тут справжній ліхтариковий рай!

Пройшовши по вулиці трохи догори, ми побачили ще одну «фішку» Чернівців – симпатичну металеву карету:

Взагалі, я була навіть трохи здивована, наскільки Чернівці схожі з моїм улюбленим Львовом – ті ж старовинні будинки з багато оздобленими фасадами, затишні кав’ярні в оточенні зелені й квітів, і навіть кам’яних левів тут є немало!

"Панська" вулиця

Але найбільше враження на всіх нас справила колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, яка навіть входить до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні в цьому розкішному архітектурному комплексі розміщений університет імені Ю. Федьковича – і його студентам можна дійсно позаздрити! Чудовий ландшафтний парк, вигадливо оформлені будівлі з башточками і кольоровою мозаїкою на дахах, приховані внутрішні дворики… А яка красива там церква! І це ж ми ще не побували всередині, де постійно організовуються пізнавальні екскурсії по унікальних внутрішніх залах – уявляю, як там цікаво!  

Коротше, вражень було дуже багато, але в мене (як завжди в таких випадках) залишилось відчуття, що я не все побачила і не все роздивилася. Одне знаю точно: після цієї поїздки Чернівці зайняли достойне місце в моєму особистому списку улюблених міст!