Знаменита Ембона і винна дегустація

Як ви вже, мабуть, зрозуміли, фотографій з Родоса я привезла ну ду-у-уже багато, тому вас чекатиме ще не один допис, присвячений Греції! ))) Сьогодні хочу розповісти вам про знамените селище виноробів – Ембону, яке приваблює туристів не менше, ніж древні руїни античних міст.   

Отже, невелике містечко Ембона знаходиться у західній частині Родоса, на схилах найвищої гори острова – Атавірос. Завдяки унікальному клімату тут сформувалися найсприятливіші умови для вирощування рідкісних сортів винограду, чим з великим успіхом і займаються місцеві жителі – буквально кожний з них якимось чином пов’язаний із виноробством. І, відповідно, кожна сім’я виноробів володіє своїм особливим секретом виготовлення власного вина, який передається з покоління в покоління.

Наш екскурсовод (до речі, досить приємна жіночка зі Львова, яка вже п’ятнадцять років живе і працює на Родосі), привезла нас на дегустацію в місце із дуже довгою назвою, яку ви можете прочитати на вивісці нижче (щось типу «Традиційного кіоска Діоніса в Ембоні»):

І поки інша приємна дівчинка, вже з Донецька (уявляєте? всюди земляки!), розкладала на стійці дегустаційні вина, я пішла фотографувати місцеві інтер’єри:

Сам Діоніс, або, як його ще називають, Бахус – древньогрецький бог вина і виноробства – зустрічає гостей біля входу:

Якісь незрозумілі прилади, мабуть призначені для виготовлення вина та інших алкогольних напоїв:

А це, я так зрозуміла, привіт російським туристам – самовар і лапті:

До речі, у зв’язку із всім відомими подіями останнього часу потік росіян в Грецію помітно знизився. Наша екскурсовод сказала, що в позаминулому році їх тут було втричі більше, ніж тепер.

Мило і креми власного виробництва:

Найякісніша оливкова олія з Греції:

Переходимо безпосередньо до дегустації, до речі, безкоштовної. Отже, сомельє Ліана (та, що з Донецька), приготувала нам закуску (оливки, шматочки сиру і просочений оливковою олією хліб), малесенькі відерця для зливання залишків вина з бокалів і самі напої, десь біля п’ятнадцяти видів. Про кожен з них вона розповідала якусь цікаву історію, і відразу наливала трішки спробувати. Мені найбільше сподобалося вино під назвою «Безкінечність», смак якого ніколи не буває однаковим, тому що інгредієнти міняють свої властивості залежно від погоди, отак!

Перепробувавши всі види вина, наливок і навіть самогон з винограду і закусивши це все надзвичайно смачним місцевим медом, ми вже були готові придбати весь магазин ))) Але взяли себе в руки і обмежились кількома позиціями – всі ж пам’ятають, що кількість рідин для перевозу в літаках обмежена!  

Загалом, враження від Ембони залишилися приємні – напої й справді дуже смачні, а люди надзвичайно привітні. Ціни, звичайно, розраховані на туристів, тому не надто низькі, але пляшечку місцевого вина чи особливої наливки з медово-апельсиновим смаком дозволити собі можна ))) Тож ми, з помітно веселішим після дегустації настроєм, попрощалися з власниками виноробні й поїхали в наступну точку острова, про яку я розкажу вам пізніше!