Затишна осінь

Останні дні листопада добігають свого кінця, та й на схожі вони тепер вже більше на грудневі – все засніжене, біле, холодне…  Ні, зиму з її іскристими сніжинками я теж люблю, але сьогодні хочу встигнути показати вам ще осінній вишитий сюжет – віночок із різнобарвного листя, яке завжди асоціюється в мене із запахом диму, затишком і легкою ностальгією…

Ця схема – мій наступний експеримент у програмі Паттерн Мейкер (ну не могла я працювати з вишивкою і ні разу з нею не зіштовхнутися! А може, всі вишивальниці в свій час до цього приходять?). Дався мені віночок нелегко – я кілька разів його переробляла. Підрівнювала форму листочків, то збільшувала проміжки між ними, то зменшувала, підбирала кольори, тканину… Вже готовий відшитий результат – перед вами.

Схему робила максимально просту, без складних переходів і надлишку вишивальних технік. Захотілося якогось примітивізму, чи що? Точно не знаю. Але головна мета була такою: створити таку схему, вишиваючи яку не потрібно аж надто напружуватися. Мало бути легко, просто, і вишиватися з задоволенням, а ще – щоб вийшло більш-менш симпатично!

А ще я нарешті придбала собі бобінки для муліне, кільце для них і навіть пластикову коробку-органайзер! Давно збиралася, та все ніяк руки не доходили, але тепер, як то кажуть, час настав! І хоч намотувала нитки на бобіни я майже цілу суботу (замість того, щоб прибирати і робити ще купу справ вихідного дня), результат того вартий – все акуратно складено, нічого не губиться, а головне – красиво! Колись ще й органайзер з ниточками треба буде сфотографувати )

Ну що ж, новим рукодільним досягненням похвалилася, можу спати спокійно! Всім бажаю піднесеного настрою і гарно зустріти зиму!