Люблю читати Кінга. От не знаю, чому так – я ж
ніби-то серйозна доросла жінка, мама двох дітей, вишивальниця, кінець-кінців,
якій належить бути романтичною і мрійливою, а не захоплюватися якимись там «жахастиками»!
Але ж ні – кожне нове творіння цього автора беззаперечно посідає чільне місце в
списку моїх книжкових покупок і на кілька днів краде мене від сім’ї. Адреналіну
не вистачає, чи що? Не знаю. А Кінга люблю з дитинства (не перебільшую – перший
його роман «Та, що несе вогонь» я прочитала десь в класі третьому-четвертому,
вже не пам’ятаю точно, і ця
книга, вже добряче пошарпана, в мене ще й досі є).
Щось я відволіклась трохи )) Так от, недавно
вийшов новий роман Стівена Кінга «Відродження», який я щойно закінчила читати.
Розказую!
В книзі йдеться про одного американського (ну
звичайно ж) гітариста родом зі штату Мен – хто читає Кінга, той знає, що це
його улюблене місце дії. Ще у віці шести років майбутній музикант познайомився
з молодим священником, і у них відразу виник особливий зв’язок (і це не
те, про що ви подумали). З плином часу життєві шляхи цих двох
персонажів то розходились, то сходились, але доля так чи інакше вперто зводила
їх докупи. Гітарист став наркоманом, а священник – цілителем, хоча й не без подвійного
дна, бо його чудом відроджені пацієнти часто втрачали розум і натомість
отримували моторошні «залишкові явища», щось типу побічних ефектів лікування. В
результаті своїх експериментів колишній пастор свідомо відкриває завісу в світ
мертвих, і це далеко не Діснейленд.
Священник мені відразу не сподобався – цинічна і
жорстока людина, хоча причина стати саме таким у нього була вагома. А гітарист –
звичайний собі підстаркуватий дядько зі своїми «мухами» в голові, але не такий
вже і поганий. Взагалі-то я помітила, що останнім часом героями Кінга стають
немолоді вже мужчини – може, асоціює їх із собою? Так було в «Містері Мерседесі»,
і тут щось схоже. Але сюжет і майстерність викладу від цього зовсім не страждає
– «Король жахів», як завжди, на висоті!
Читайте Стівена Кінга, і нехай всі ваші трилери
залишаються тільки на сторінках його романів!
