Страницы

пятница, 26 декабря 2014 г.

Приємності продовжуються )

Ух ти, щойно вчора написала пост про приємні сюрпризи і подарунки, а сьогодні дізнаюся, що моя фотографія для Ниткового фотомобу завоювала для мене місце серед запрошених дизайнерів блогу "Кафе Скрапо-Мама"!


Минулої зими я вже робила щось подібне - тоді потрібно було взяти участь у фотоліфтингу з портретним фото. Цікаво, що за завдання буде цього разу? Обов'язково похвалюся в блозі!
P.S. А позитивні дописи, як виявляється, писати дуже і дуже корисно - мабуть, притягують до себе такий же позитив ))  

четверг, 25 декабря 2014 г.

День під знаком подарунків!

Життя нечасто балує нас щасливими днями, коли все вдається якнайкращим чином і навіть збуваються маленькі мрії, але саме такий чудовий день нещодавно був у мене! А так як було це відразу після Миколая, то я схильна думати, що була чемна і заслужила собі таке маленьке свято! ))
Отже, із самого ранку на мене чекав приємний сюрприз – надійшов лист від Юлі, яка нещодавно влаштовувала розіграш своїх авторських листівок. Перший раз в житті я виграла! Було дуже приємно отримати набір чудових листівочок, одна з яких була підписана особисто для мене – а я вже й забула, як миттєво піднімає настрій не електронне, а справжнє, написане від руки щире привітання!

четверг, 11 декабря 2014 г.

Олена Печорна. Фортеця для серця

Був один з похмурих зимових днів, настрій теж був так собі (і таке буває), тож я буквально фізично відчувала потребу терміново «полікуватися» якоюсь хорошою книжкою. В книгарню зайшла без будь-якого плану покупки – просто так, хоч подивитися на різнокольорові книжкові полиці, і довго стояла, обираючи автора і тематику. Хотілося чогось такого… душевного…  І воно саме знайшло мене! Тож цей пост – про книгу-відкриття, а точніше про досі невідому для мене авторку, яка зуміла справити найбільше літературне враження останнього часу.
Отже, Олена Печорна і її книга «Фортеця для серця». Цей роман захоплює від першої сторінки – настільки красиво він написаний. Слова малюють буквально видимі образи, а описана історія здається такою яскравою, теплою, і живою, що мимоволі проникаєшся нею до глибини душі…
В центрі сюжету – проста сільська дівчина Леся, натхненна художниця-сирота, для якої поклик душі – найважливіше у світі. Її життя – далеко не цукерка, тож тут ви не знайдете солодкаво-приторної ідилії, лише правду, якою б гіркою інколи вона не була. І головна героїня, і її найкраща подруга Віка, та й деякі інші їхні односельці встигають випити не одну гірку пілюлю, перш ніж віднайдуть, нарешті, своє щастя.    
Зате як смачно авторка описує прості й буденні, здавалось би, речі! От, наприклад, ранок: «Повітря насичене свіжістю, отією нічною, таємничою, але в ньому вже починають рухатися тисячі живих істот. Кукурікають півні, гелгочуть гуси, нявчать коти, бряжчать відра, ллється вода, їдять поросята. Господарі зранку мають десятки звичних клопотів, що їх не можна облишити навіть у свята. Бо хіба облишиш життя?» Ну що, захотілося парного молочка? Мені теж!
Я дуже люблю такий стиль письма – щось середнє між Люко Дашвар і Лесею Романчук, які теж пишуть дуже проникливо, красиво і душевно. Тож впевнено можу сказати, що відтепер у моїй особистій літературній ієрархії Олена Печорна зайняла достойне місце! Дуже приємно інколи робити такі вражаючі літературні відкриття!
Ну і яка ж бочка меду без ложки дьогтю? ))) Мушу сказати, що єдине, що викликало в мене певний дисонанс після прочитання книжки – це якась непідходяща обкладинка. Мені цей роман уявляється обов’язково у літніх соковито-зелених відтінках сільських заквітчаних лук, запашних копиць свіжого сіна і розвіяних вітром високих трав… І аж ніяк це не кам’яна міська вуличка, та ще й із парасолями! Але це вже питання дизайнерського оформлення, тож до автора претензій немає ))

Вердикт: ОБОВЯЗКОВО прочитайте цей роман – гарантую трішки щирих сліз, раптовий приплив любові до рідних і справжнє тепло на душі…


среда, 10 декабря 2014 г.

Трішки літа посеред зими )

Так-так, літа – з його яскравим, насиченим і життєдайним зеленим кольором! Саме цьому відтінку присвячена друга книга під моєю редакцією, в якій зібрані салатові, смарагдові, фісташкові, хвойні, малахітові… коротше вишивки у всій розкішній палітрі зеленої барви! (Поки готувала книгу до друку, то дізналася про величезну кількість назв відтінків зеленого кольору – є навіть «шартрез», уявляєте?)

суббота, 6 декабря 2014 г.

Веселковий настрій


Давненько я не приймала участь у фото-завданнях! Нитковий фотомоб не рахується, бо відповідні знимки в мене і так були готові, а от для завдання «Веселковий настрій» від блогу «Я – фотограф!» довелося спеціально зробити кілька нових світлин ))

среда, 3 декабря 2014 г.

Нова естафета і багато тексту ))

Усіх вітаю з приходом зими! Сподіваюся, вона принесе багато приємних моментів і хороших новин, бо вони нам дуже потрібні )
Сьогодні візьму участь у естафеті "Liebster Blog Award", яку мені передала Юля – власниця аж двох цікавих блогів. Дякую за нагороду!


Отже, правила такі: відповісти на 11 запитань того, хто їх вам задав, нагородити 11 блогів із кількістю постійних читачів менше 200 та повідомити їх про це і, відповідно, вигадати свої 11 питань. Дію згідно плану!